masterskazzok (masterskazzok) wrote,
masterskazzok
masterskazzok

Польща

і коли ми стаємо лавою перед складом зброї, ще смердячи снами,
і коли вона доторкається до мене мокрим пальцем у кінотеатрі, щоб я знав, що вона плаче,
і коли другий дуб у садку продається, і я отримую за нього свою частину,
і коли сержант верещить ти сучий сину, а я блідну і промовляю до нього очима,
і коли я - упир Центрального вокзалу, мандрівна начисть у неоновому світлі,
і коли вона дає мені ковтнути свій трикутний язик, але нічого більшого не дозволяє,
і коли мама вже вкотре говорить мабуть, мені тільки наснилося, що я мала сина,
і коли вони б’ються на ринку, на вулиці травень, а я спокійно дивлюся по ТБ фільм Easy Rider,
і коли ми заходимо з Ясем одного зимового світанку на мол у Сопоті,
і коли я приходжу до тями в лікарні, і саме в цю мить по радіо звучить Norwegian Wood,
і коли відбувається весілля старшої сестри, а молодша зникла - і я їду таксівкою шукати її,
і коли вимикають струм, і всі ми сідаємо за стіл, запалюємо свічки й розмовляємо,
і коли я падаю у фонтан у Сандомєжі, дивлюсь на небо з дна фонтану і сміюсь,
і коли Рудий фотографує нас на Казімежі в останній день квітня,
і коли вона йде за мною через міст, вона гарна, віє крижаний вітер, вона гарна,
і коли я отримую лист від молодшої сестри, лист, у якому йдеться про моє лицемірство,
і коли я бачу, як п’яний прапорщик стріляє у вартового - це тільки секунда,
і коли ми плануємо піти на "Санаторій під клепсидрою", але запроваджують воєнний стан,
і коли вона від’їздить після першого візиту, а я знаходжу її черевики, руду волосину на светрі,
і коли я дістаю телеграму від Пйотра якщо хочеш поговорити приїзди можеш переночувати,
і коли ми беремо шлюб у порожньому Палаці шлюбів у присутності лише двох свідків,
і коли я оглядаю міжнародний експрес, стоячи в робочому одязі в серпні 80-го,
і коли моя дружина промовляє на мітинґу проти закону про забророну абортів,
і коли я намагаюся закурити сигарету, як Боґарт, і в мене не зовсім виходить,
і коли ми йдемо з нею поволі, крок за кроком, і я відчуваю, яке в неї нерухоме тіло,
і коли помирає дідусь, а я крадькома підписуюся цвяхом на труні,
і коли я читаю гівняний правий журнал "Mloda Polska", і якось мені не хочеться сміятись,
і коли та ідіотка каже, що їй подобаються мої вірші, й особливо один,
і коли засідає Сейм і я все це слухаю по радіо в перукарні -
їм здається, що вони мають свого поета.
А я перечікую іронічну й гірку
мить, кривлюсь
і тріумфально заперечую.

переклад з польської Андрія Бондаря
Tags: cnb[, sposp, Марцін Свєтліцький
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments