masterskazzok (masterskazzok) wrote,
masterskazzok
masterskazzok

ВІДБИТКИ (одна з багатьох версій)

Ну. Уяви-но собі:
друга половина вісімдесятих.
(Чому б не друга половина вісімдесятих?
Чому б і ні?)
Місяць – скажімо – грудень.
Перед полуднем ще була весна.
Після полудня запали сутінки.
Ну. Уяви-но собі:
чоловік у запущеній
квартирі. Жінка на сходах.
Це завжди історії про жінок і чоловіків. Завжди.
(Чому б не історії про жінок і чоловіків?
Чому б і ні?)
Він у запущеній квартирі курить сигарету.
Вона зупиняється перед дверима і стукає у двері.
Він у темному коридорі ще вагається.
Вона поправляє волосся.
(Чому б вона не мала поправляти волосся?
Чому б і ні?)
І він відчиняє двері, і
бачить її, і
стискає зуби.
І крізь стиснені зуби питає, бо він
досить добре вихований: – Вип’єш кави?
А вона: Так, так, – відповідає вона. Вона відповідає: – ТАК, ТАК!
(Чому б вона не мала випити?
Чому б і ні?)
Він стоїть на кухні. Вона в кімнаті.
Він наливає воду в чайник. Замислюється
і виливає частину води. Так швидше
закипить. Він дістає сірники,
він запалює газ під чайником. Вона в кімнаті.
Вона чекає. Він курить сигарету. Вона не зняла плащик.
Вона стоїть і чекає. Він стоїть
над чайником.
Він звертається до води в чайнику.
Звертається так:
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і забереться.
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і вшиється
геть.

У мене нема телефону.
У неї нема телефону.
Я вставлю новий замок.
Вимкну домофон.
Викину ключ. Виїду геть.
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і вшиється
геть.


Ну. Уяви-но собі:
друга половина вісімдесятих.
Тоді траплялися такі похмурі
історії. Вона стоїть у своєму
плащі в кімнаті. Вона торкається
його речей, які
ніколи не будуть її речами.
Він на кухні. Доторкається до чайника…
Чайник холодний.
Доторкається знову.
Зазирає. Вогонь горить.
Усе нібито в порядку.
Він перевіряє. Чайник холодний.
Отже,
він звертається до води.
Отже:
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і забереться.
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і вшиється
геть.

У мене нема телефону.
У неї нема телефону.
Я вріжу новий замок.
Вимкну домофон.
Викину ключ. Виїду геть.
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і вшиється
геть.


Ну. Уяви-но собі:
години минають.
Вона заснула в кріслі. В плащі.
Напевно вона виглядає гарно.
(Чому б вона не мала виглядати гарно?
Чому б і ні?)
Він стоїть на кухні і дивиться безсило.
Дивиться безсило на чайник.
Відбитки залишаються в нього на губах від цих сигарет.
Відбитки залишаються в нього в серці від таких історій.
(Чому б не мали залишатись?
Чому б і ні?)
Вона в кімнаті. Він на кухні.
Він доторкається до чайника.
Він курить сигарету.
Сука, кипи, блядь, закипай,
Вона вип’є і вшиється
геть.


Переклад з польської Андрія Бондаря
Tags: cnb[, sposp, Марцін Свєтліцький
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 4 comments