September 2nd, 2014

мастер

Марадона

by Сергій Жадан

Марадона

Той, хто продавав кокаїн Марадоні,
і той, хто підносив губку із оцтом,
і хто пробивав дубас на мікрорайоні,
знають, що життя — це штука із сильним осадом.

Життя — це те, чим ти почнеш розраховуватися
в кінці життя,
це погані передчуття, які починають збуватися,
це те, в межах чого ти вимушений переховуватися
і заради чого ти погоджуєшся продаватися.

Те, що закладається в тебе замість агресії,
те, що ти маєш сплатити до останнього цента,
життя — це бізнес, на який ти не маєш ліцензії,
бог — це менеджер із аптеки, який не продасть тобі
без рецепта.

Життя — це як курс бакса, який ніколи не стабілізується,
це як рахунок у банку, на який ти завжди опираєшся.
І якщо ти думаєш, що це тебе не стосується,
то я думаю, що ти глибоко помиляєшся.

Тому що кожному, хто вкладався і вписувався,
щедро воздасться зрештою за кожен із траблів,
за кожен із листопадів, що на нього осипався,
за тишу і темряву, до яких він потрапив.

І повернувшись до кожного, з ким довелось триматися
одних законів під прогнутим небом відчаю,
я кажу — кожному з вас буде чого стрьоматися,
згадуючи про мене
і про мої свідчення.

Хто знає, яким буде продовження,
часто життя і обмежується свідоцтвом про народження.
Більшість речей навіть не намагаєшся повторити.
Чим більше бачив, тим менше хочеться про це говорити.

Знаючи текст, важко досидіти до кінця вистави.
Часто останнє бажання — це бажання усіх підставити.
Як говорив Ісус, розкинувши руки, —
Я повернуся ще, суки.