March 6th, 2014

мастер

(no subject)



Как-то именно это фото резко начало набирать лайки в инстаграмме, хотя сделано в туманный серый день, не совсем в правильном режиме и вообще это фотография здания которое ремонтируют, правда давно уже и сейчас, понятное дело, затишье. Это Мариински дворец, если что. Кусочек.

И это при том что ему, в конкуренцию, было это:



Трехслойная, с кусочком моего любимого дома на Андреевском, с ярким на фоне мокрого и серого.
мастер

2

by Юрій Андрухович

Листи в Україну

2

Це столиця держави. Тут досить людно.
І не досить зелено для ботанік.
Хоч насправді це ніби судно (чи судно?),
і не так ковчег воно, як титанік.

Досить людно, й тому нестача киснева
Як і всюди, найбільше невдах і дурнів.
Кожен з них, не добігши до брами неба,
має право на прах і на місце в урні.

Я, здається, писав, що вдягаю робу.
я, крім того, навчився слова "глаголю",
пити квас, осягати душу народу
і ходити синім від алкоголю,

грати в карти, чифірити (рок до ранку),
пити спирт, розумітися на похміллі,
черевики чистити об фіранку
і тримати душу в чорному тілі,

я навчився божитися, присягати,
розрізняти на смак дукатські, явські,
я навчився нічого не досягати
і плювати в стелю цілком по-графськи,

розглядати дерево, як нагоду
для висіння, втілену ще в насінні.
Я тепер як ніде близький до народу.
Покажи цей лист усім в Україні.
мастер

3

by Юрій Андрухович

Листи в Україну

3

Про дівчат. Вони тут не стільки юні,
скільки терті – заграють і Казанову.
Розквітають пізніше - десь так в іюні,
чи то в червні (пробач, забуваю мову).

Привселюдно поводяться вкрай вульгарно,
вкрай бульварно виснуть на кожнім хлопі,
одягаються, правда, достатньо гарно:
так колись одягалися вже в Європі.

Щодо вроди їхньої. Щодо сенсу
спокушань. Зірок хоча й не зустріли ми,
їм відомо з десяток способів сексу,
які в нас вважаються застарілими.

Пересвідчишся легко – лишень приїдеш,
поведу тебе по ямах, борделях,
тільки вивчи англійську, французьку, ідиш –
співвітчизник їм, як ламаний шеляг.

Українські дівчата більш кольорові,
більш південні. Навіть нігті і вії
в них жагучіші. Всі вони чорноброві,
всі порядні і чисті, навіть повії.

Я без них не те, щоб надто захирів,
я жену їх крізь сни, мов пастир отари.
На зап’ястях у них синці від ясирів.
Заміж їх беруть солдати й татари.