March 5th, 2014

мастер

Дует

by Юрій Андрухович

Дует

До нічного пейзажу тулився невиспаний вітер.
Між землею і небом – висячі плантації квітів.
У червоних кульбабах електроосвітлення вулиць
дві самітні тендітні душі – рука в руку – вгорнулись.

Між землею і небом ходили поет і блудниця.
Був на ньому позичений фрак, а на ній – з реп’яхами спідниця.
І такі вони бачили сни, що зірки були заздрі,
і були вони досить смішні, але й досить прекрасні.

Їх невтолене так і боліло невтоленим –
у безлюдні піски повтікати б їм лісом оголеним.
Тільки в тому ж і сенс, щоб у ночі туманні та хмарні
заблукати у місті, де квітнуть осінні ліхтарні,

і довіку ходити удвох по високій плантації,
де кульбаби горять і наспівані сни повертаються.