December 17th, 2012

мастер

Катенька

Катеньке семь. Она часто беседует с богом.
Папа сказал ей, что это зовут молитвой.
Катенька богу рассказывает о многом
Без этих "иже еси" или "светел лик твой".
Бог для неё - ребёнок, они на равных.
Вместо прощения, девочка просит куклу:
Старая стала безногой совсем недавно.
Катенька просит.
От бога в ответ ни звука.

Екатерине Павловне двадцать восемь.
Ей не до бога, ведь есть ещё дом, работа,
Сын-первоклассник, кредит, сапоги на осень,
Редкие встречи с подругами по субботам.
Нужно успеть залатать свою жизнь, где тонко,
Или порвётся.
А бог подождёт немного.

Он до сих пор представляется ей ребёнком,
Из любопытства ломающим куклам ноги.
мастер

Навіть якби ти покинула ті місця

by Сергій Жадан

* * *

Навіть якби ти покинула ті місця
в яких народилась і де лишалась чекати,
де формувались риси твого лиця
і починались географічні карти,

навіть якби ти вживала чужі слова,
торкалась чужих плечей і чужих простирадел,
і навіть звідтіль, куди мало хто заплива,
не поверталась, хоч хто би тобі не радив,

навіть якби ти тікала від власних слідів,
від власних снігів на подвір’ї і сонця в ринвах,
якби уникала присмерків і холодів,
приспавши чужих кошенях на своїх колінах,

ти би примчала, всупереч всім листам,
назад — де високі дими і гарячі стіни,
напевне знаючи, що навіть там
ти його не зустрінеш.